Коли космічна війна приземляється у 1990-ті
04.09.2026
Огляди«Капітан Марвел» — дивний фільм у хорошому сенсі. Він ніби весь час намагається бути одразу кількома речами: космічною фантастикою, супергеройським origin story, детективом про втрачену пам'ять і легкою пригодою в стилі кіно 90-х Іноді це працює дуже добре. Іноді — вже не так..
Керол Денверс на початку ми бачимо не як людину, яка тільки вчиться бути героєм, а вже як сильного бійця з готовими здібностями. Вона живе серед Крі, тренується в Starforce і майже нічого не пам'ятає про своє земне минуле. Через це фільм цікаво починається: замість звичайної історії «отримала силу — стала героєм» нам спочатку дають результат, а вже потім пропонують розібратися, звідки він узявся Мені подобається саме ця побудова..
Коли Керол потрапляє на Землю 1995 року, фільм нарешті знаходить свій ритм. З'являється Нік Ф'юрі, який тут ще не той жорсткий директор S.H.I.E.L.D., якого ми знаємо з інших фільмів. Він звичайний агент, який раптом стикається з інопланетянами, перевіряє незрозумілу дівчину з лазерами замість рук і поступово розуміє, що світ набагато більший, ніж йому здавалося І саме Ф'юрі додає фільму легкості..
Саму Керол сценарій часом залишає занадто закритою. Вона саркастична, впевнена в собі, легко вступає в бійку, але через амнезію ми довго не розуміємо, що саме в ній повинно зачепити емоційно. Це не обов'язково проблема Брі Ларсон — тут радше питання до самої конструкції персонажа. Крісті Лемір у RogerEbert.com свого часу теж звертала увагу на те, що внутрішнє життя Керол через втрату пам'яті довго залишається майже таким самим загадковим для глядача, як і для неї самої.
Зате коли історія повертається до її минулого на Землі, Керол стає цікавішою.
Особливо добре працюють сцени з Марією Рамбо. Їхня дружба не виглядає просто додатковою сюжетною лінією. Марія пам'ятає Керол такою, якою вона була до всього космічного цирку. Через неї героїня поступово повертає собі не тільки спогади, а й нормальне відчуття того, ким вона є.
Ще одна річ, яка реально прикрашає «Капітана Марвел», — 1990-ті.
Blockbuster, старі телефони, комп'ютери, музика, одяг, винищувачі, «Top Gun» у настрої — фільм явно отримує задоволення від цієї епохи. Не кожен жарт тут потрапляє в ціль, але загальна атмосфера приємна. Особливо коли Керол і Ф'юрі пересуваються звичайною американською дорогою, а навколо все ще виглядає як світ до смартфонів і соцмереж.
Пісні теж використовуються не просто як фон. Nirvana, No Doubt, Garbage, Hole — саундтрек допомагає фільму тримати потрібну енергію. Саме в таких моментах «Капітан Марвел» відчувається живішим за свої стандартні CGI-битви.
А от самі космічні сцени мені запам'яталися значно менше.
Вони нормально зроблені, масштаб є, здібності Керол виглядають потужно. Але коли героїня доходить до рівня, де може майже без проблем розносити космічні кораблі, напруга закономірно падає. Якщо персонаж настільки сильніший за більшість опонентів, стає важко переживати за результат чергової бійки.
Це одна з причин, чому фінальний екшен не справляє такого враження, як мав би. І подібне відчуття було помітне ще в перших критичних реакціях: Rotten Tomatoes зібрав чимало відгуків, де фільм називали хорошим entry point для MCU, але не найсильнішою його частиною через досить звичайні екшен і сюжет. Зате сюжетний поворот зі Скруллами — вдалий.
Фільм спочатку підсовує досить очевидну схему: Крі — хороші, Скрулли — небезпечні прибульці, яких потрібно зупинити. А потім починає акуратно перевертати цю конструкцію. Те, що Керол вважала правдою, виявляється частиною набагато більшої маніпуляції.
Талос у виконанні Бена Мендельсона тут взагалі один із найприємніших сюрпризів. Персонаж легко міг залишитися черговим CGI-лиходієм із дивним обличчям, але фільм дає йому гумор і характер. І коли стає зрозуміло, що Скрулли насправді не ті монстри, якими їх описували, історія отримує додатковий сенс Щоправда, з Йон-Роггом ситуація протилежна..
Джуд Лоу грає командира, який навчає Керол контролювати емоції та сили. Це потенційно хороший конфлікт, але фільм досить рано починає натякати, що з ним щось не так. Через це остаточне розкриття не настільки сильно б'є по глядачу.
А ще тут є проблема, яка для Marvel досить знайома: фільм хоче пояснити занадто багато.
Тессеракт, Крі, Скрулли, Starforce, минуле Керол, Мар-Велл, S.H.I.E.L.D., Ф'юрі, майбутня ініціатива Avengers — усе це потрібно вмістити приблизно у дві години. У результаті деякі речі просто пробігають повз.
Тому «Капітан Марвел» дивиться легко, але не завжди залишає після себе сильне враження. Один із сучасних відгуків на Rotten Tomatoes дуже точно описує це відчуття: фільм приємний, але матеріалу можна було використати значно більше. І все ж у нього є хороший фінальний акцент.
Керол нарешті перестає намагатися відповідати чужим уявленням про те, якою вона повинна бути. Вона знімає обмежувач, повертає повний контроль над своїми здібностями й відмовляється грати за правилами Крі Це не найтонше написана арка, але вона зрозуміла..
А потім фільм просто залишає Керол у космосі — допомагати Скруллам знайти новий дім.
Найцікавіше, що після перегляду я більше згадую не фінальну бійку, а Керол, Марію, Ф'юрі, Талоса і ті сцени в 1990-х. Саме там у фільму є характер.
IMDb зараз дає стрічці 6,7/10, а Rotten Tomatoes — 79% від критиків і 45% від аудиторії. При цьому фільм зібрав понад $1,13 млрд у світовому прокаті.
Тобто це точно не провал і навіть не особливо невдалий Marvel. Просто «Капітан Марвел» дуже легко уявити сильнішим фільмом. У нього є хороші персонажі, непогана загадка, приємна епоха і кілька справді веселих сцен. Але між ними залишається забагато стандартного MCU, яке просто виконує свою роботу.
Акторський склад
- Брі Ларсон / Brie Larson
- Семюел Л. Джексон / Samuel L. Jackson
- Бен Мендельсон / Ben Mendelsohn
- Джимон Гонсу / Djimon Hounsou
- Лі Пейс / Lee Pace
- Лашана Лінч / Lashana Lynch
- Джемма Чан / Gemma Chan
- Аннетт Бенінг / Annette Bening
- Кларк Ґреґґ / Clark Gregg
- Джуд Лоу / Jude Law
- Маккенна Ґрейс / Mckenna Grace
Сюжет
Керол Денверс — боєць елітного підрозділу Крі, яка майже нічого не пам'ятає про своє минуле. Під час місії вона потрапляє на Землю 1995 року, де зустрічає молодого Ніка Ф'юрі.
Разом вони намагаються розібратися, ким Керол була до того, як опинилася серед Крі, і чому її спогади постійно повертаються уривками.
На цьому тлі триває війна між Крі та Скруллами.
На початку Керол живе на планеті Хала під ім'ям Верс. Вона входить до Starforce, тренується під керівництвом Йон-Рогга і намагається контролювати свої здібності.
Її переслідують сни про жінку, яку вона не може впізнати.
Після місії, під час якої Скрулли беруть її в полон, вони використовують її спогади, щоб знайти Землю. Верс тікає й опиняється в Лос-Анджелесі.
Там вона знайомиться з Ніком Ф'юрі та Філом Колсоном. Саме ці сцени є одними з найприємніших у фільмі, тому що Ф'юрі тут ще не легендарний бос S.H.I.E.L.D., а просто агент, який намагається зрозуміти, що відбувається.
Поступово Керол з'ясовує, що колись була земною пілотесою Керол Денверс.
Вона працювала з докторкою Венді Лоусон, яка насправді була Крі Мар-Велл. Лоусон намагалася створити двигун, здатний забезпечити надсвітловий політ, і допомагала Скруллам, які шукали безпечне місце для життя.
Йон-Рогг убиває Лоусон, але Керол знищує двигун. Вивільнена енергія Тессеракта потрапляє в неї, після чого вона отримує свої сили й втрачає пам'ять.
Тобто майже весь фільм Керол живе з чужою версією власного минулого.
Скрулли не є тією загрозою, якою їх описували Крі. Вони — біженці, яких переслідують через війну. Талос намагається знайти свою родину, заховану Мар-Велл. Керол зрештою знаходить лабораторію Лоусон на орбіті Землі й дізнається правду.
Після цього її захоплює Starforce. Керол знову зустрічається із Верховним Інтелектом, але цього разу розуміє, що він маніпулював нею. Вона видаляє імплант, який пригнічував її здібності.
І тут нарешті стає зрозуміло, наскільки сильно її весь цей час стримували.
Керол повертає повну силу, перемагає Йон-Рогга й фактично відмовляється від Крі як від системи, яка визначала її життя.
Паралельно Ф'юрі дізнається, що звичайний на вигляд кіт Ґус насправді є Флеркеном. Він ковтає Тессеракт, а пізніше дряпає Ф'юрі біля ока. Так фільм у жартівливій формі пояснює походження його знаменитої пов'язки.
Фінальна частина потрібна не стільки для перемоги над конкретним лиходієм, скільки для того, щоб остаточно звільнити Керол від контролю Крі.
Вона вирушає допомагати Скруллам знайти нову планету, а Ф'юрі отримує пейджер, за допомогою якого зможе викликати її в надзвичайній ситуації.
Саме звідси й починається історія Avengers Initiative.
А сцена після титрів переносить нас уже в 2018 рік. Пейджер активується після зникнення половини населення Землі, а Керол несподівано з'являється перед Месниками, шукаючи Ф'юрі.
Це прямий міст до Avengers: Endgame, і в контексті MCU сцена працює добре. Окремо від франшизи — це просто великий тизер наступного фільму.
Плюси
- Керол і Марія. Саме їхня дружба для мене є найживішою частиною фільму. Тут Керол перестає бути просто «дуже сильною супергероїнею» і стає людиною з конкретним минулим.
- 1990-ті та Нік Ф'юрі. Старий S.H.I.E.L.D., Blockbuster, музика, комп'ютери й молодий Ф'юрі додають фільму власного настрою. Без цього він був би значно більш типовою космічною історією Marvel.
Мінуси
- Керол довго залишається емоційно далекою. Я розумію, чому сценарій зробив її такою через амнезію, але через це перша половина не завжди змушує переживати саме за неї.
Для кого цей фільм
Якщо подобається MCU, тут достатньо зв'язків із іншими фільмами, щоб отримати задоволення. Особливо якщо цікаво дізнатися, звідки взявся пейджер Ф'юрі, чому він втратив око і як взагалі виникла ідея Avengers Initiative.
Також фільм добре зайде тим, кому подобаються фантастичні бойовики з атмосферою 90-х. А от якщо від Marvel хочеться сильного драматичного конфлікту та справді пам'ятного лиходія, «Капітан Марвел» може здатися трохи порожнім.
Коментарі